наклад

1) см. Накладка 1;

2) (расход) наклад (-ду), (убыток) утрата, шкода. [Без накладу зиску не буде (Номис). Не хочеш утрати, - не лізь ні в куми, ні в свати (Приказка). Шкода нікому не мила (Номис)]. В -лад, в -ладе, с -дом - з утратою. Быть, остаться в -ладе - програти; не заробити, а проробити; не заробити, а ще й свого доложити (докласти); бути з утратою, втратити; (шутл.) шилом патоки вхопити. [Не заробив я на тому крамі, а проробив (Богодух.). Думав заробити, та не то не заробив, а ще й своїх доложив (Канівщ.)]. Если возьмётся за это дело, то не будет в -де - якщо за цю справу візьметься, то не програє. Барыш с -дом на одних санях ездят - де зиск, там і втрата;

3) стар. - см. Лихва 2.

* * *

I тип.

накла́д, -у и на́клад

II

(убыток), диал. накла́д, -у и накла́д (разг.); (потеря) втра́та

в \наклад д кому́ — (в убыток) з утра́тою для ко́го

быть (остава́ться, оста́ться) в \наклад де — бу́ти (залиша́тися, залиши́тися) в на́кладі, програва́ти, програ́ти, втрача́ти, втра́тити (втра́чу, втра́тиш), несов. бу́ти з утра́тою